Зоряна енергетика: Star Catcher випробує бездротову передачу енергії між космічними апаратами
Американська компанія Star Catcher Industries готується до амбітного експерименту: вперше в історії перевірити бездротову передачу енергії між двома космічними апаратами, що летять незалежно один від одного. Експериментальний супутник Protostar планують відправити на орбіту в жовтні 2026 року з бази Ванденберг у межах місії SpaceX Transporter-18.
Ідея виглядає як сцена з наукової фантастики, але з цілком прагматичним підґрунтям. Після виходу на позицію Protostar відокремить невеликий кубсат зі звичайними сонячними панелями. Потім основний апарат має самостійно виявити цей супутник, почати відстежувати його рух і спрямувати на його сонячні елементи оптичний енергетичний луч. Інженери планують виміряти, скільки енергії отримає кубсат і наскільки ефективною виявиться така дистанційна «дозаправка».
Від земних рекордів до орбітальних випробувань
Компанія не починає з нуля. Окремі елементи системи вже перевіряли: оптичну передачу енергії демонстрували на Землі в Космічному центрі імені Кеннеди NASA. До того ж у жовтні 2025 року Star Catcher встановила світовий рекорд, передавши понад 1.1 кВт енергії на комерційні сонячні панелі під час наземних тестів.
We’re building the first power grid in space.
? Fusion: Over the last 2 years, in a series of ground and in-space technology demonstrations, we’ve validated the core technology stack: energy harvesting, satellite acquisition and tracking, and energy transmission. Now we’re…September 28, 2026
Програмне забезпечення для виявлення та супроводу об'єктів також не нове — його успішно випробували наприкінці 2025 року в межах місії Sextant Alpha. Тепер Protostar має об'єднати ці технології в єдину систему. Це суттєвий крок уперед порівняно з минулими досягненнями галузі: наприклад, ще в червні 2023 року проєкт MAPLE Каліфорнійського технологічного інституту вперше продемонстрував передачу енергії в космосі, але тоді використовували мікрохвильове випромінювання.
Навіщо це потрібно ринку
Кінцева мета Star Catcher — створення повноцінної енергетичної мережі на орбіті. Це дозволить супутникам отримувати додаткову потужність ззовні, не обмежуючись розмірами власних сонячних панелей. Серед потенційних клієнтів називають операторів супутників спостереження, військових та навіть енергоємні орбітальні обчислювальні центри. До речі, на тій же ракеті SpaceX полетить і перший супутник Google для тестування ШІ-чипів у космосі.
Інвестори та замовники вже голосують грошима:
- Компанія залучила загалом 88 млн $ (3.9 млрд грн) венчурного фінансування після закриття раунду серії A у травні 2026 року.
- Космічні сили США підписали контракт STRATFI на 60 млн $ (2.7 млрд грн).
- Укладено 10 угод про майбутню купівлю енергії з такими гравцями, як Starcloud, Loft Orbital та Astro Digital.
Поки Protostar готується до старту, інженери вже проєктують апарат наступного покоління. Він буде значно більшим і призначеним не для демонстрацій, а для реального енергопостачання клієнтів. Якщо жовтневий запуск пройде вдало, це може змінити підхід до проєктування космічної інфраструктури, так само як свого часу Starlink змінив уявлення про доступність супутникового інтернету.
